емоційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
емоційний — а, е. 1) Який виражає емоції, насичений ними. || Який викликає емоції. •• Емоці/йна анестезі/я заціпеніння, зникнення емоцій, понижена чутливість до зовнішнього світу. Емоці/йна деприва/ція загальний термін для позначення будь якої ситуації, коли … Український тлумачний словник
емоційність — ності, ж. Властивість за знач. емоційний … Український тлумачний словник
емоційно — Присл. до емоційний … Український тлумачний словник
емоціональний — а, е. Те саме, що емоційний … Український тлумачний словник
беземоційний — а, е. Позбавлений емоційності, емоцій. Беземоційний вираз обличчя … Український тлумачний словник
неемоційний — а, е. Який не є емоційним … Український тлумачний словник
психоемоційний — а, е. Стос. до психіки та емоцій, до їх проявів. Психоемоційне напруження … Український тлумачний словник
афективний — а, е. 1) Пройнятий афектом; пов язаний з почуттями, настроями, переживаннями. Афективна пам ять. || Який служить для вираження афекту. 2) Піднесено емоційний. •• Афекти/вна ту/пість психічний розлад, який проявляється слабкістю емоційних реакцій… … Український тлумачний словник
лірика — и, ж. 1) Один із трьох родів літератури, поряд з епосом і драмою, в якому з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення автора до зображуваного. || Емоційний елемент у творчості письменника. 2) Твори цього роду поезії. 3) перен., розм.… … Український тлумачний словник